- шельмування
- —————————————————————————————шельмува́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
шельмування — я, с. 1) іст. Прилюдне ганебне покарання, запроваджене військовим статутом Петра I, коли засуджених на смертну кару чи вічне заслання оголошували позбавленими честі, судового захисту, цивільних прав і т. ін. 2) Дія за знач. шельмувати 2) … Український тлумачний словник
шельмувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) іст. Здійснювати шельмування (у 1 знач.). 2) Виражати осуд; паплюжити. || Таврувати кого небудь ганьбою, звинувачуючи у нечесному поводженні … Український тлумачний словник